У цій статті
  1. Дивіться водночас на позначення матеріалу й поверхню перед собою
  2. Мерехтіння більше нагадує сукупність точок, ніж суцільний блиск
  3. Коли змінюється кут між світлом і поглядом, змінюються й яскраві точки
  4. На різній відстані інакше видно мерехтіння й графіку обгортки
  5. Світло не стирає кольори й написи обгортки
  6. Зміна погляду під час трапези потроху змінює роботу
  7. Про матеріал і світло твору

Коротка відповідь

Матеріал твору вказано як «Diamond dust on Hamburger Wrapping paper». Kim Hongrok пояснює, що це не порошок, а натуральні діаманти: дуже дрібні, однак із збереженими окремими гранями й кутами, які відбивають світло в різних напрямках; вони менші за камені, що зазвичай закріплюються в ювелірних виробах для продажу.

Три речі, про які варто пам’ятати, дивлячись на мерехтіння

  • Diamond dust — назва матеріалу, зазначена для твору.
  • Коли змінюються освітлення та положення глядача, змінюються й точки, що стають яскравими.
  • Зблизька першими видно відбивні точки, а з невеликої відстані — графіку обгортки й загальну композицію.

Докладніше

Дивіться водночас на позначення матеріалу й поверхню перед собою

Матеріал твору зазначено як «Diamond dust on Hamburger Wrapping paper». У просторі насамперед впадає в око поверхня з точковими відблисками на обгортці.

Зблизька дрібні відбивні точки проступають поверх кольорів і написів обгортки.

Мерехтіння більше нагадує сукупність точок, ніж суцільний блиск

Коли наближаєшся до роботи, не вся поверхня світиться одночасно й однаково. Спочатку спалахують одна-дві точки; якщо трохи змінити положення голови чи тіла, слідом стають помітними інші.

Ця мінливість створює інше враження, ніж глянцеве покриття всієї обгортки. Мерехтіння ніби рухається разом із глядачем, уводячи коротку зміну часу в нерухому роботу.

Коли змінюється кут між світлом і поглядом, змінюються й яскраві точки

Після контакту з поверхнею світло розходиться в різних напрямках. Якщо маленька грань повертає його до глядача, вона здається яскравою; зміна положення погляду може зменшити яскравість тієї самої точки.

Перед твором не треба широко пересуватися. Навіть невеликий рух тулуба чи погляду з-за столу змінює ділянку, що мерехтить першою. Для очей комфортніше не дивитися просто на лампу, а шукати нові яскраві точки на поверхні роботи.

Поверхня роботи Kim Hongrok «Madrid», сфотографована зблизька
Робота Kim Hongrok «Madrid»

На різній відстані інакше видно мерехтіння й графіку обгортки

Зблизька дрібні відбивні точки відокремлюються від друкованої поверхні; трохи здалеку чіткіше постає загальна композиція логотипа, написів і кольорів.

Зблизька можна роздивитися поверхню матеріалу, а з невеликої відстані — міську графіку та розташування робіт.

Світло не стирає кольори й написи обгортки

Навіть у мить найсильнішого мерехтіння обгортка лишається видимою. Червоний і жовтий, чорні написи й логотип проступають між дрібними вогниками; на одній площині зустрічаються матеріал, який міг бути викинутий, і матеріал, що нагадує про високу мінову вартість.

Kim Hongrok пов’язує цей контраст зі своєю розповіддю про капіталізм. Глядач може взяти таке тлумачення за відправну точку, але спершу варто уважно побачити, як обидві поверхні одночасно присутні перед очима.

Зміна погляду під час трапези потроху змінює роботу

Роботи в Mahina Vegan Table розміщено в обідньому просторі, тому, коли ви чекаєте на їжу й коли завершуєте трапезу, положення та напрямок погляду можуть відрізнятися. Навіть невеликий рух — підняти або повернути голову — відкриває нове мерехтіння.

Замість наближатися до столів інших гостей лише заради роботи, дивіться на неї природно зі свого місця. Якщо з’явиться нагода підійти ближче, роздивіться дрібні точки, а повернувшись за стіл — графіку обгортки й загальну композицію.

Робота Kim Hongrok «Madrid»
Робота Kim Hongrok «Madrid»

Про матеріал і світло твору

Чи мерехтіння виглядає однаково на фотографії й у реальному просторі?
Фотографія фіксує одну мить і один кут; у реальному просторі яскраві точки змінюються разом з освітленням і положенням глядача. Трохи переведіть погляд з одного місця — і помітите зміни поверхні, яких фотографія не передає.
Чому з кожного місця мерехтять інші точки?
Тому що змінюється кут між дрібними гранями, освітленням і поглядом. Якщо трохи пересунути тіло чи голову, зміниться й точка, з якої світло повертається до очей.
Чи матеріал видно лише зовсім зблизька?
Зблизька окремі точки помітні краще, а з невеликої відстані можна водночас побачити мерехтіння, кольори, написи й композицію обгорток. Кожна відстань дає іншу інформацію.
Чи можна торкнутися поверхні твору?
Будь ласка, оглядайте роботу лише очима. Навіть невеликої зміни погляду зі свого столу чи в межах природного маршруту достатньо, щоб побачити мінливість поверхні.

Зображення робіт та офіційне позначення матеріалу доступні на сторінці поточної виставки художника.

Поточна виставка Kim Hongrok